Не існує галузі, де немає місця для жінок. Наші героїні – це три науковиці, які ніколи не припиняють вчитися, відкривати нове й досягати нових вершин. Дар'я Добричева, Ярослава Лопатіна й Марія Рибак у науці почуваються як риби у воді та щодня доводять: наука – це жіноча справа.

Фотографії: Валентин Кузан

астрофізикиня, наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України
БЕРЕГИНЯ ГАЛАКТИК
Дар'я Добричева
Мій робочий день зазвичай починається з американо і перегляду наукових новин, адже для мене важливо постійно тримати руку на пульсі. Я займаюсь дослідженням типів галактик і працюю зі Слоанівським цифровим оглядом неба, телескоп якого розташований у штаті Нью-Мексико. Щодня я разом із іншими астрофізиками, які працють у цьому напрямі, вчу машину класифікувати галактики та визначати їх типи, адже переглянути всі мільйони галактик очима неможливо. Щоб навчати машину, довелося опанувати мову Python, щоб писати і постійно вдосконалювати програмний код. У сучасній науці без цього нікуди.

І куди без наукових статей? Моя практична робота завжди плавно перетікає у публікації, адже наукові роботи є основою успішної дослідницької кар'єри – що краще поданий матеріал, то більше шансів, що нею цікавитимуться і цитуватимуть. Часом робота продовжується і вдома.

Астрономія є однією з рушійних сил науково-технічного прогресу. Навчаючись опрацьовувати дані з Всесвіту за допомогою машинного навчання, ми крок за кроком наближаємося до створення штучного інтелекту, а отже, і до розкриття таємниці мислення і створення моделі мозку.

Я мрію, щоб люди перестали нарешті плутати астрологів та астрономів

Якби ви зустріли себе маленьку, що би їй порадили?
Працювати й вірити в себе. Зрештою, насолоджуватися життям!
фізикиня, молодша наукова співробітниця відділу фізичної електроніки Інституту фізики НАН України
БОГИНЯ МОЛЕКУЛ
Ярослава Лопатіна
Моя робота пов'язана зі встановленням молекулярної структури органічних моношарових плівок. Дослідження проводяться методом сканувальної тунельної мікроскопії, який дозволяє візуалізувати молекули, або, якщо пощастить, навіть їх внутрішню структуру.

Мій робочий день починається з нанесення плівки, адже сам процес упорядкування молекул вимагає часу – від хвилин до кількох днів. На початкових етапах дослідження можна обробити попередні результати, переглянути статті по темі, або ж зосередитися на власних публікаціях. Щойно перші ознаки сформованого моношару з'являються, відволікатися важко: якщо щось виходить з-під контролю, швидше за все доведеться починати спочатку.

Я мрію, щоб моя робота була цікавою не лише для мене. Я щиро захоплююсь усіма сміливицями, які свого часу вирішили пов'язати життя з наукою – Лаура Бассі, Емілі дю Шатле, Софі Жермен, Еммі Нетер, Ліза Майтнер, мати і донька Кюрі. Їх історії надихають жінок отримувати освіту та виходити за межі устроїв і упереджень.
Якби ви зустріли себе маленьку, що би їй порадили?
Порадила би ніколи не зрікатися себе, навіть заради благого діла. Але варто зазначити, що і в тієї малої є чому повчитися.
молекулярна біологиня, молодша наукова співробітниця відділу ензимології білкового синтезу Інституту молекулярної біології та генетики НАНУ
МАТИ ТРЬОХ БІЛКІВ
Марія Рибак
Протягом шести років я вивчаю процес біосинтезу білка, а саме механізм контролю якості біосинтезу білка на його початковому етапі. Саме його машинерія забезпечує високоточний процес реалізації спадкової інформації в клітинах.

Мій робочий день може починатися по-різному: якщо це експериментальний період, доводиться спершу швидко підготувати реактиви, а потім займатися весь день експериментами з ферментативної кінетики або клонувати чи очищати білки. Коли дослідів немає, можна протягом дня вивчати нові методики, читати статті або ж писати власну. Звісно, є також різна документальна робота. У моєму дослідницькому житті пропорція практичної і паперової роботи – 70:30. В щоденному робочому арсеналі – піпетки для відбирання рідин, центрифуги та термостати, спектрофотометри та сцинтиляційні лічильники.

Мрію захистити кандидатську дисертацію; згодом розширити спектр методів, якими володію та попрацювати над новими проектами, щоб вийти на більш прикладний рівень досліджень.

Я захоплююся українською науковицею Оксаною Півень, яка вдало вміє поєднувати активну наукову діяльність, роботу зі студентами, науково-популяризаційну діяльність та виховання дітей; та французькою дослідницею Еммануель Шарпентьє, яка була однією з тих, хто відкрив систему редагування геному CRISPR/Cas9.
Якби ви зустріли себе маленьку, що би їй порадили?
Бути впевненішою в собі та своїх силах, не розпорошувати увагу, більше присвячувати часу своїм захопленням, не марнувати ні хвилини та вміти вчасно зупинитися і відпочити. Та не забувати проводити час в компанії котиків, які теж приносять щастя!
Святкуймо разом Міжнародний день боротьби за права жінок!
#безмімоз_алезфутболкамикуншт